- ірраціоналізм
- —————————————————————————————ірраціоналі́зміменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ірраціоналіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ірраціоналіст — а, ч. Прибічник, прихильник ірраціоналізму … Український тлумачний словник
ірраціоналістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ірраціоналістка — и. Жін. до ірраціоналіст … Український тлумачний словник
ірраціоналізм — у, ч. Напрям у філософії, що заперечує об єктивні закономірності буття й можливість його наукового пізнання … Український тлумачний словник
раціоналізм — у, ч. 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. 2) Напрям у теорії пізнання, який вважає розум єдиним джерелом і критерієм… … Український тлумачний словник
раціональний — а, е. 1) Стос. до раціоналізму (у 2 знач.). 2) Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. Раціональне мислення. || Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого небудь; доцільний. Раціональна організація виробництва. ••… … Український тлумачний словник